306922

   Привіт. Як я вже казала мене звати Катя. "Я написала ще один твір на тему: Що в житті людини найцінніше?"        

         Перечитуючи " Різдвяну пісню в прозі Чарлза Діккенса я прослідкувала цікавий діалог між Скруджем та привидом.

     Привид повчає Скруджа яким потрібно бути і вказує на його помилки. У людини душа не повинна бути замкнена. Потрібно , щоб вона завжди зустрічалася зі своїми близьким , щоб мала співчуття до інших. Якщо душа не робила цього за життя , то мусить спокутувати це по смерті. Душа змушена тинятися по світі і бачити тих людей , яких за життя могла зробити щасливими. Коли б людина хотіла робити те добро , яке вона може зробити , то ціле життя здавалося б їй коротким. Ніяке каяття не може полагодити життя , страчене даремно.

  Прочитавши твір Ч. Діккенса , я зрозуміла , що найцінніше в житті кожної людини - це доброта , любов , співчуття , терпіння , доброзичливість. Хіба на світі мало людей , які потребують допомоги , теплоти , добра та співчуття ? Наші душі не повинні бути черствими до своїх рідних , близьких та до всіх , хто є з нами поряд. Тоді Різдв'яна зірка буде все життя осяювати наш шлях. 

Привіт мене звати Катя Кравчук. Я написала чудовий твір на тему: "Образ Діка Сенда із роману Жуля Верна."

Хто в романі " П'ятнадцятирічний капітан."  має силиний характер ? Це Дік Сенд." Юний герой усвідомлював брак наукових знань і жагу до навчання. Один раз Дік сказав : "Якби на борту Пілігрима я знав усе , що належить знати справжньому морякові , скількох нещасть можна було б уникнути ! " Наприклад , якби він вмів орієнтуватись не лише за компасом , а й за зорями , то одразу б дізнався про підлий вчинок Негору і виявив би причину поламки навігаційних приладів , а всі його супутники залишилися б живими і на їхню долю не випало б стількох  випробувань. На думку морських офіцерів , юнга Дік Сенд був допитливим , здібним до науки хлопчиком.

Хочу відзначити працелюбність Діка Сенда. Він сам "себе зробив", тобто сам , без допомоги батьків , завдяки своєму працелюбству , наполегливості й прагненню до самовдосконалення вийшов у люди.

Пригадаємо епізод роману " Останню зустріч Діка Сенда з Негору. " Юнак був приречений на вірну смерть , а португалець хотів морально восторжествувати над ним. Але вийшло навпаки переможцем у цьому психологічному двобої вийшов п'ятнадцітирічний капітан. Усі ці риси Діка Сенда роблять його образ надзвичайно привабливим.